Медико-педагогічний контроль

за фізичним вихованням

Медичний контроль за фізичним вихованням включає в себе завдання: збереження та поліпшення здоров’я дітей, формування навичок ЗСЖ. Особливе значення має розвиток таких фізичних якостей, як швидкість, спритність, витривалість, гнучкість, сила.

Медико – педагогічний контроль здійснюється на основі Положення про організацію фізичного виховання в дошкільних закладах затвердженого МОН від 20.03.2005 №458. Відповідно до цього положення медичний персонал ДНЗ:

– організовує та проводить щорічні медичні огляди;

– готує на підставі результатів медичних оглядів списки до наказу про розподіл дітей на медичні групи;

– визначає допуск до занять дитини після перенесених захворювань;

– контролює навантаження на заняттях з фізичного виховання;

– контролює відповідність приміщення де проходять заняття санітарно

– гігієнічним вимогам і вимогам техніки безпеки;

– здійснює медичне обслуговування фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів;

– проводить просвітню роботу з педколективом, батьками про здоровий спосіб життя та виховання здорової дитини.

Щоб визначити ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи 1 раз на місяць у всіх групах проводиться медико-педагогічний контроль фізичного виховання, відповідність віковим можливостям дітей. Методист визначає правильність організації заняття, а старша медсестра – навантаження. Лікар – педіатр оцінює стан здоров’я дітей та рівень їх фізичного розвитку. За результатами огляду дітей зараховують до однієї з фізкультурних груп: основної, підготовчої чи спеціальної. Відповідно до медичної групи ми визначаємо рівень навантаження під час занять з фізкультури. Обов’язково звертаємо увагу на навантаження дітей з підготовчою або спеціальною групою, приділяємо увагу охороні життя та здоров’я дітей, запобіганню травматизму.

У структурі заняття виділяємо 3 частини: вступну, основну, заключну.

Протягом заняття складаємо протокол. Вступна – шикування, перешикування, різні види ходьби, біг, комплекс ЗРВ (для рук, плечового пояса, тулуба, ніг). Завдання вступної частини – активізувати увагу, підготувати організм дитини до фізичних навантажень, створити позитивний настрій. Тривалість 6-12 хвилин.

В основній частині – розучуємо та закріплюємо основні рухи: стрибки, біг, лазіння, метання, виконання вправ на рівновагу, рухливі ігри. Завдання основної частини розучити та навчити основним рухам, розвинути фізичні якості. Тривалість – 15-20 хвилин.

До заключної частини – включаємо ходіння та вправи на дихання, малорухливі ігри, ігри – медитації, різні види масажів. Завдання: забезпечити поступовий перехід від активної роботи м’язів до стану спокою, зменшити рухову активність, та зберегти бадьорий настрій. Тривалість: 2-3 хвилини.

Рухову активність на занятті визначає методист за допомогою методу індивідуального хронометрування і обчислення моторної та загальної щільності. № – 4 – 65%; 5 – 70%, 6 – 75%.

Правильність дозування фізичного навантаження визначаємо методом пульсометрії. Пульс дає змогу визначити яким чином фізичне навантаження впливає на роботу серцево-судинної системи організму.

Медична сестра чи вихователь під час заняття підраховує частоту пульсу 1-2 дітей основної фізичної групи.Щоб визначити частоту пульсу за 1 хвилину підраховуємо кількість ударів за 10 секунд, а отриманий результат множимо на шість. Підраховуємо частоту пульсу 6 разів: на початку заняття, після виконання комплексу ЗРВ, після проведення основних рухів, після рухливої гри, після заключної частини, через 3-5 хвилин після закінчення заняття.

Щоб переконатись, що заняття побудовано правильно, методично грамотно – поступове підняття частоти пульсу. Після комплексу ЗРВ – 35- 45%, відповідно до показників пульсу на початку заняття, після основних рухів 50-60%, після рухливої гри – 70-80%.Середній рівень ЧСС під час заняття визначаємо: показники частоти пульсу підсумовуємо після всіх частин і отриману суму ділимо на 4 та будуємо фізіологічну криву.Це система координат де вертикальна вісь – це частота пульсу, а горизонтальна – частини заняття, коли міряли пульс.

Структура заняття є правильною, якщо фізіологічна крива показує:

– поступове підняття пульсу порівняно з вихідним показником;

– максимальний показник пульсу після рухливої гри;

– зниження пульсу впродовж заключної частини;

– частота пульсу через 3-5 хвилин після заняття дорівнює вихідному показнику.

Якщо впродовж основної частини діти розучують такі основні рухи, як підлазіння, пролізання під фізкультурним знаряддям, виконують вправи на рівновагу то показник пульсу зафіксований після проведення загальнорозвиваючих вправ, перевищуватиме показник після проведення основних рухів.

Правильність побудови занять та відповідність фізичного навантаження фізіологічним можливостям дітей визначають:

– за зміною працездатності та появою відволікання, зниження інтересу до рухів, задишки, підвищення пітливості, порушення координації рухів.

Для цього використовуємо таблицю ознак втоми під час заняття фізкультурою.

Важливим для збереження фізичного здоров’я є правильне поновлення фізичної активності після перенесених захворювань.

Будьмо здорові!

Коментарi