Криза трьох років

Криза 3 років належить до гострих. Дитина може бути некерованою, впадати в лють. Період важкий як для дорослого, так і для самої дитини. Дитина може проявляти себе в цей період по різному. Трапляються такі прояви:

1. Негативізм - реакція не на зміст пропозиції дорослих, а на те, що вона йде від дорослих. Прагнення зробити навпаки, навіть всупереч власним бажанням.

2. Упертість - дитина наполягає на чомусь не тому, що хоче, а тому, що вона цього зажадала, вона зв'язана своїм первинним рішенням. По суті, дитина вимагає, щоб оточуючі зважали на неї як на особистість.

3. Непоступливість - вона безособова, направлена ​​проти норм виховання, способу життя, який склався до 3-х років.

4. Свавілля - прагне все робити самостійно. «Придушити» цю тенденцію до самостійності, - значить породити у дитини сумнів у власних силах і можливостях.

5. Протест-бунт - дитина знаходиться в стані війни з оточуючими, в постійному конфлікті з ними.

6. Симптом знецінення - проявляється в тому, що дитина починає лаятися, дратувати і обзивати батьків.

7. Деспотизм - дитина змушує батьків робити все, що вона вимагає. Вишукує тисячі способів, щоб проявити свою владу над іншими. По суті - це прагнення повернутися до того блаженного стану дитинства, коли кожне його бажання виконувалося. По відношенню до молодших сестер і братів деспотизм виявляється як ревнощі.

Рекомендації батькам:

* Не надавайте великого значення упертості і примхливості. Зверніть увагу на напад, але не дуже хвилюйтеся за дитину.

* Під час нападу залишайтеся поруч, дайте їй відчути, що ви її розумієте.

* Не намагайтеся в цей час щось пояснювати своїй дитині - це марно. Лайка не має сенсу, шльопання ще сильніше розбурхає.

* Будьте в поведінці з дитиною наполегливі. Якщо ви сказали «ні», залишайтеся і далі при цій думці.

* Не здавайтеся навіть тоді, коли напад у дитини стався в громадському місці. Найчастіше допомагає тільки одне - взяти її за руку і відвести.

* Істеричність і примхливість вимагає глядачів, не вдавайтеся до допомоги сторонніх: «Подивіться, яка погана дівчинка, ай-яй-яй!» Дитині тільки цього й треба.

* Спробуйте переключити увагу: «Ох, яка у мене є цікава іграшка (книжка, штучка і т.д.)!», «А що це там за вікном ворона робить?» - подібні відволікаючі маневри зацікавлять капризулю, вона заспокоїться.

Зона найближчого розвитку дитини полягає в знаходженні свого "МОЖУ": вона повинна навчитися співвідносити своє "хочу" з "повинен" і "не можна" і на цій основі визначити своє "можу". Криза затягується, якщо дорослий стоїть на позиції "хочу" (вседозволеність) або "не можна" (заборони). Слід надати дитині сферу діяльності, де б вона могла проявляти самостійність.

Ця сфера діяльності - в грі. Гра з її особливими правилами і нормами, які відображають соціальні зв'язки, служить для дитини тим безпечним островом, де вона може розвивати й апробувати свою незалежність, самостійність.

Намагайтеся коригувати поведінку дитини терпляче, тихо і непомітно. Це велика і копітка батьківська праця. Але варто запастися терпінням. Тому що саме криза 3 років є переломною для того, щоб розвинути у дитини самостійність, вміння і прагнення пристосовуватися до життя, виявляти життєву позицію, проявляти себе як особистість.

Кiлькiсть переглядiв: 41

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.